Lamento


    Пам’яті батька

Печаль по тобі моя…
Даремні і сльози і слово.
Ще б’ється метелик у скло,
Ще місяць виблискує зло,
Ще сховані злякані речі,
А серце віщує – не треба…
Ми два голоси в порожнечі
В сузір’ї хреста на небі.

Печаль по тобі моя…
Цвітіння доріг неминуче.
Дзвенять золотії ключі,
Вже янгол летить уночі,
Вже зірка тріпоче мов свічка,
І вітер втішає – так треба…
Я чую мовчання довічне  —
сузір’я хреста на небі.

Світло розрізане навпіл,
Війна поміж сонцем і тінню –
печаль по тобі моя,
печаль по тобі,
печаль…

(с)  С. Осєєва, із книги «Порцеляновий джаZZ»

Реклама

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход / Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход / Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход / Изменить )

Google+ photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google+. Выход / Изменить )

Connecting to %s